Рис.1. Учасники та організатори програми на головній площі міста Геттінген

Міжнародний лісовий обмін є дуже цікавим для мене, як науковця у галузі лісової рекультивації постіндустріальних ландшафтів. Чотири тижні насиченої, індивідуально розробленої програми дали можливість набути практичного досвіду у співпраці з державними та приватними лісогосподарськими підприємствами, а також підтримувати та розширювати спільну діяльність з науково -дослідними установами Німеччини.

Перший тиждень

Forest Expert Program 2021 розпочалася знайомством і практичною підготовкою учасників у старовинному університетському місті Геттінген (рис.1). Особливістю міста є значна кількість людей із вищою освітою на порівняно невеликій площі. Кожний екскурсовод містом має науковий ступінь, а місто подарувало світовій науці 47 нобелівських лауреатів.

Програмою опікується Об’єднання лісівників Німеччини, представники якого чітко окреслили нам завдання, цілі, мету і політику сучасного лісового господарства Німеччини з акцентом на стале управління лісами на міжнародному рівні. Багатофункціональне, стійке лісове господарство в умовах зміни клімату є пріоритетом. Приклад цієї стратегії (екологічного та економічного

Рис.2. З колегами із Інституту післядобувних ландшафтів (ФІБ)

менеджменту природних лісів) спостерігали у приватному лісі (пан Крістіан Еберл). У національному парку «Хайніх» ознайомилися із сучасною технологією метеорологічних спостережень: 45-метрова вежа є обладнана вимірювальною апаратурою, оцифровані сигнали якої забезпечують екологічний моніторинг високого рівня.

Другий тиждень

Другий тиждень минув у науково-дослідному інституті післядобувних ландшафтів (ФІБ) (рис.2). Його заснування у 1992 році у Фінстервальде зумовлене необхідністю відтворення ландшафтів, пошкоджених видобутком бурого вугілля в Лужицькій зоні. Фахівці інституту розробляють реабілітаційні рішення відтворення техногенних екосистем із тематичними пріоритетами: сільськогосподарська і лісогосподарська рекультивація, екологія вод, розвиток ландшафту та охорона природи.

Інформаційні стенди у ФІБ присвячені питанням екології, охорони природи та раціонального природокористування на післягірничих територіях (рис. 3). 

Рис.3. Біля інформаційного стенду, присвяченого відвальним субстратам, як ґрунтам 2019 року

Рис.4. Воркшоп BIOPLAT-EU на конференційному човні

Протягом перебування у ФІБ прийнято участь у двох воркшопах. Перший воркшоп відбувся на штучному озері, утвореному на місці колишнього буровугільного розрізу (Ліхтерфельд) (рис. 4). 

Основними напрямами обговорення були питання підтримання сталого розвитку післягірничих земель для продукування біоенергії через веб-платформу Європи; огляд використання біоенергії у Бранденбурзі; шанси і виклики для власників комплексів із виробництва біогазу; агролісомеліорація на практиці; онлайн-платформа, як інструмент оцінки біоенергетичного потенціалу біомаси в особливих умовах зростання.

Другий воркшоп відбувся у місцевості Гут Гайзендорф (рис.5). Учасникам представлено веб-платформу для сталого розвитку післягірничих земель через продукування біоенергії. 

Рис.5. Біля інформаційного стенду на рекультивованій території (Гут Гайзендорф)

Багато уваги присвячено продуктивності й стресотолерантності робінії звичайної на основі експерименту із вирощування її сортів на рекультивованій ділянці Вельцов-Зюд. Представник приватного підприємства доповів про агролісомеліорацію в контексті енергетичного користування деревиною. Розглядалися питання політичних і правових перешкод використання енергетичної біомаси на післягірничих землях. Після обговорення було відвідано лісові культури робінії звичайної на рекультиваваній території колишнього буровугільного розрізу Вельцов-Зюд. Метеорологічні та дендрохронометричні дослідження на ділянці лісової рекультивації допомагають встановити вітальність і стресостійкість дев’ятнадцяти сортів робінії звичайної, висаджених лінійним способом.

Наступні дні пройшли в ознайомленні із публікаціями науковців інституту, обговоренні шляхів майбутньої співпраці (доктор Дірк Кнохе та магістр Крістоф Ертлє) і в польових роботах із дендрохронології у сосновому насадженні з домішкою дуба червоного.

Третій тиждень

Рис.6. На буровугільному розрізі Vereinigter Schleenhain

Перебування у лісогосподарському підприємстві «Форстбецірк Лейпціг» супроводжувалося практичним досвідом лісової рекультивації, відвідуванням об’єктів рекультивації та обміном досвіду із виконавцями робіт із відновлення девастованих ландшафтів (рис. 6, 8). 

Рис.7. Після мисливського екзамену з паном Падбергом, паном Мессінгом та собакою Като

Програма перебування була насиченою, інформативною і добре спланованою керівництвом форстбецірк Ляйпціг (пан Андреас Падберг та пан Матіас Штан). Мною набуто новий досвід як спостерігача на мисливському екзамені (рис. 7). Професійний супровід на об’єктах рекультивації забезпечувався лісничим Олівером Херінгом (рис. 8). Особливості відтворення післягірничих ландшафтів регіону обговорювалися із спеціалістами центральнонімецької вугледобувної компанії MIBRAG (пан Андре Хертш та пані Сандра Тіг). 

Рис.8. На рекультивованому колишньому буровугільному розрізі у Борна

Багатовекторний аналіз результатів діяльності лісогосподарських підприємств Саксонії здійснюється на спільній нараді. Багато уваги приділяється екологічним аспектам, зокрема Директиві про тваринний світ, флору та середовище існування. Питання лісової рекультивації післягірничих земель України цікавило лісівників (рис.9).

Четвертий тиждень

Четвертий тиждень пройшов у місті Еберсвальде. Він розпочався в Інституті лісових екосистем ім. Тюнена (рис. 10). Про питання захист ґрунту та стан лісу розповіла доктор Ніколь Веллброк.

Рис.9. Моя доповідь на нараді лісівників Саксонії

Відвідані дослідні ділянки є обладнаними вимірювальною апаратурою для екологічного моніторингу ґрунту. Значна кількість даних опрацьовується програмним забезпеченням і графічно демонструє зміни показників. Після обіду відбувся колоквіум, на якому обговорювалися питання запобігання лісовим пожежам та ситуація із динамікою популяції вовка у Бранденбурзі.

Рис.10. Біля входу до Інституту лісових екосистем ім. Тюнена, Еберсвальде

Дослідження екології лісових екосистем та наслідків зміни клімату представила доктор Таня Сандерс. Ми відвідали дослідну станцію у місцевості Брітц. У ній вже більше п’ятдесяти років встановлені лізиметри під наметом різних за видовим складом насаджень для вимірювання кількості води, що просочилась углиб крізь верхні шари ґрунту. Метеорологічне обладнання на території станції дозволяє отримати інформацію для багатофакторного аналізу.

Із співробітником Державного лісового центру доктором Ян Енгель відвідано Інститут лісової генетики (рис. 11) та насадження робінії звичайної у місцевості Мюнхеберг. Актуальними у Бранденбурзі є дослідження стійкості різних сортів деревних порід до

Рис.11. В інституті лісової генетики (структурна частина Інституту лісових екосистем ім. Тюнена)

посушливих умов, які спричиняються змінами клімату. Особлива увага приділяється вивченню сортів робінії. У насадженні робінії звичайної проаналізовано ефективність здійснених лісогосподарських заходів для підвищення якісних показників її стовбурної деревини.

Дослідницька робота та обмін досвідом з колегами, підтримання існуючих та розвиток нових контактів є дуже важливими для науковця. Обговорення шляхів спільних досліджень проведено із науковцями факультету лісу і довкілля університету сталого розвитку Еберсвальде (професор Тобіас Кремер і професор Петер Шпатгельф).

У мене приємні враження від гостинності приймаючих установ та старанної роботи організаторів. Завдання полягає у застосуванні набутих знань та практичних навичок у навчальній та науковій роботі в Україні.

Доцент кафедри екології Уляна Башуцька

Народний ансамбль народного танцю Національного лісотехнічного унверситету України “Полонина” під керівництвом Оксани Коваль були на гастролях у сонячній Болгарії. Колектив студентів та випускників взяли участь у Міжнародному фестивалі “Sunny Olympia” впродовж з 8 по 15 серпня, який проходив у місті Кранево. Традиційно фестиваль проходить в Молодіжному центрі «Валко» / готель «Фрегата», курорт Кранево, Болгарія. Його учасниками стали колективи з багатьох країн, серед яких Білорусія, Молодова, Сербія, Албанія, Македонія, Україна та інші. 

Фестиваль «Сонячна Олімпія» - це прекрасна можливість відпочинку і оздоровлення, а також демонстрація творчості, спілкування з однодумцями, передача творчого досвіду і знайомство з досягненнями інших колективів. Унікальність фестивалю «Сонячна Олімпія» в тому, що виступи ансамблів на сцені Молодіжного центру «Валко» чергуються з яскравими анімаційними проектами, що дозволяють учасникам з різних країн познайомиться один з одним, а також дізнатися про культуру та традиції Болгарії. Кількість концертних виступів чітко збалансовано з можливістю відпочинку. Фестиваль об'єднує талановитих дітей і молодь в одному творчому союзі, сприяючи встановити дружніх контактів між колективами з різних країн і показати неповторні барви своєї держави, продемонструвати національний колорит культури своєї країни, проявити себе таким, яким є кожен.

Окрім того, учасники ансамблів отримали масу гарних вражень, відпочили на теплому морі, відвідували цікаві місця, грали в ігри. Досвід і традиції проведення фестивалю доводять, що «Сонячна Олімпія» - місце незабутніх зустрічей, прояви і досягнення успіхів у творчості, гучних овацій, нових друзів, яскравих вражень.

Оксана Коваль, Ірина Господарисько, Володимир Яркун

Секція фізичного виховання кафедри філософії, соціології та культурології з 13 по 18 вересня організувала традиційну першість Національного лісотехнічного університету з кросу присвячену Міжнародному дню студентського спорту.

У змаганнях взяли участь понад 160 студентів на дистанціях 1000 метрів (хлопці) та 500 метрів (дівчата).

Переможцями першості інститутів стали:

ІЛСПГ – Ігор Русин,  гр. ЛГ-11;   Софія Дума,  гр.ЛГ-11;

ІМАКІТ – Остап Кравець, гр. ГМЛ – 11;   Софія Старжинська, гр. ЛІ-11;

ІДТД – Володимир Шарабуряк, гр. ДТ-12;   Анна Демко, гр. Д-11;

ІЕЕМ – Марян Гасинець, гр. ЕК-11;   Діана Бицька, гр. ЕК-11.

Переможці та призери фінальних забігів першості університету

1000 м.(хлопці)

1 місце – Мар'ян Гасинець, гр. ЕК-11; час (3.07,8)

2 місце – Ігор Русин, гр. ЛГ-11;                  (3.08,7)

3 місце – Денис Орєхов, гр. ЛГ-11;            (3.09,5)

500 м. (дівчата)

1 місце – Христина Луньо, гр. ЛГ-11;        (1.45,4)

2 місце – Софія Дума, гр. ЛГ-11;                (1.46,2)

3 місце – Діана Бицька, гр. ЕК-11;              (1.51.0)

Вітаємо переможців та бажаємо успіхів!

голова спортивного клубу Лісотехнік,
ст. викл. кафедри філософії, соціології та культурології
Віктор Гураль

У вересні 2021 року відбулася XI традиційна міжнародна наукова конференція під назвою "Мобільні енергетичні пристрої - Гідравліка - Навколишнє середовище - Ергономіка мобільних машин", організована кафедрою екологічних та лісових технологій факультету техніки Технічного університету в Зволені (Словацька Республіка). Конференція проводилася на базі рекреаційно-навчального комплексу Crocus, розташованому в місцевості Кежмарські Жолоби у Високих Татрах.

У конференції взяли участь представники таких університетів:

- з Чехії: Університет Менделя в Брно (факультет лісового та деревообробного виробництва); Чеський університет наук про життя в Празі (факультет лісового та деревообробного виробництва);

- з Республіки Польща: Аграрний університет ім. Гуго Колонтая в Кракові (департамент лісового господарства, департамент лісокористування, інженерії та технології лісового господарства); Вища школа сільського господарства у Варшаві (Інститут машинобудування, кафедра інженерії біосистем);

- з України: Національний лісотехнічний університет України (ННІ інженерної механіки, автоматизації та комп’ютерно-інтегрованих технологій, представники кафедри лісових машин: професор Мачуга О.С., доценти Шевчнко Н. В., Герис М. І. та старший викладач Щупак А. Л.

- зі Словацької Республіки: Словацький сільськогосподарський університет у Нітрі (технологічний факультет та факультет європейських досліджень і регіонального розвитку); Технічний університет у Зволені (факультет техніки).

Зустріч пройшла у дружньому настрої та невимушеній атмосфері. Середовище конференції дозволило обмінюватися взаємними знаннями та думками з вирішених наукових завдань, а також дало змогу докторантам представити результати своєї роботи та своє перше зіткнення з думками експертів з інших наукових осередків. Атмосфера конференції також сприяла налагодженню дружніх контактів між учасниками конференції.

Конференція також включала соціальну програму, в якій учасники конференції відвідали сусідню Бахледову долину та Белянську печеру в місцевості Татранська Котліна. Ймовірно, найбільшою визначною пам'яткою Бахледової долини був прохід через верхівки дерев Бахледки з оглядовою вежею на його кінці, звідки відкривається прекрасний вид на усі Белянські Татри та Замагур'я.

За матеріалами виступів учасників конференції було видано збірник наукових рецензованих праць.

 Учасники з України обговорили зі словацькими колегами можливості подальшого розвитку взаємних наукових контактів шляхом подання спільних заявок на наукові ґранти та подальшу участь у програмі Erasmus+.

https://kelt.tuzvo.sk/sk/xi-medzinarodna-vedecka-konferencia-na-kelt

 Підготували: професор кафедри лісових машин Мачуга О.С.
та доцент Шевченко Н. В.