Науково-виробничий стаціонар "Страдчівський"

stradch1Науково-виробничий стаціонар "Страдчівський"закладено кафедрою лісівництва Національного лісотехнічного університету України у 1962 – 1963 рр. під керівництвом професора М.М. Горшеніна в грабово-дубово-сосновому насадженні Страдчівського лісництва (кв. 47) Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату. Площа – 5 га. Господарство – сосново-дубове. Тип лісу – свіжа грабово-соснова судіброва. Тип ґрунту – дерново-слабопідзолисті супіщані. Вік деревостанів – 70-80 років.

Стаціонар складається з п'яти секцій величиною 1,0 га кожна (див. схему):

Секція І – контрольна;

Секція ІІ – проведена рівномірна поступова триприйомна рубка;

Секція ІІІ – проведена рівномірна поступова двоприйомна рубка;

Секція ІV – проведена групово-вибіркова триприйомна рубка;

Секція V – проведена групово-вибіркова п'ятиприйомна рубка.

Мета закладення

Розроблення способів відтвореннята формуваннясосново-дубових деревостанів на основі природного поновлення.

Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на секціях стаціонару

до проведення рубок, 1962 р.

Секція

Склад деревостану

Порода

Вік, роки

Середні

Повнота

Запас, м3/га

D, см

H, см

І

6Сз3Дз+Гз

Сз

75

31,9

27,1

0,89

438

Дз

25,4

23,3

ІІ

8Сз2Дз

Сз

75

31,0

27,1

0,84

425

Дз

24,8

21,6

ІІІ

8Сз2Дз+Ялє,Бк

Сз

75

33,8

26,1

0,75

384

Дз

23,0

19,7

IV

7Сз3Дз+Ялє,Гз

Сз

75

33,0

27,2

0,83

383

Дз

21,8

19,7

V

7Сз3Дз+Ялє,Гз

Сз

75

33,0

27,2

0,88

414

Дз

21,8

19,8

Лісівничо-таксаційні показники деревостанів на секціях стаціонару, 2017 р.

Секція

Склад деревостану

Порода

Вік, роки

Середні

Повнота

Запас, м3/га

D, см

H, см

І

6Сз3Дз1Гз+Бк,Лпд,Клг

Сз

125

45,0

32,9

0,83

589

Дз

135

40,6

28,0

ІІ

7Дз1Сз1Гз1Клг+Бк,Дч,Мдє,Лпд

Сз

55

24,8

19,9

0,78

200

Дз

55

18,5

17,8

ІІІ

8Сз1Дз1Бк,Гз+Яв,Клг,Ялє,Дч

Сз

55

28,4

23,0

0,75

359

Дз

55

14,9

17,1

IV

7Дз2Сз1Гз+Бк,Дч,Клг,Яв,Лпд

Сз

54

31,2

22,5

1,05

242

Дз

54

17,3

17,9

Сз – Pinus sylvestris L.; Дз – Quercus robur L.; Гз – Carpinus betulus L.;

Бк – Fagus sylvatica L.; Лпд – Tilia cordata Mill.; Клг – Acer platanoides L.;

Дч – Quercus rubra L.; Яв – Acer pseudoplatanus L.; Мдє – Larix decidua Mill.; Ялє – Рісеа abies(L.) H.Karst.

 

Інтенсивність рубки на секціях стаціонару

Секція

Спосіб рубки

До рубки

Інтенсивність рубки за прийомами, % від запасу

запас, м3/га

повнота

І

ІІ

ІІІ

IV

V

I

Контроль

438

0,89

II

Рівномірна поступова 3-прийомна

425

0,84

21,7

39,0

39,3

III

Рівномірна поступова 2-прийомна

384

0,75

36,5

63,5

IV

Групово-вибіркова 3-прийомна

383

0,83

21,4

32,0

46,6

V

Групово-вибіркова 5-прийомна

414

0,88

18,1

23,5

39,4

10,0

9,0

Лісогосподарські заходи, які проведено

  1. Проведення рубок у материнських деревостанах в зимовий період:
  • 1962-1963 рр. – секції II, III, IV, V;
  • 1967-1968 рр. – секції II, III, IV, V;
  • 1972-1973 рр. – секції II, IV, V;
  • 1977-1978 рр. – секція V;
  • 1982-1983 рр. – секція V.
  1. Проведення рубок догляду:
  • 1966, 1969 р. – освітлення (секції II, III, IV, V);
  • 1983, 1988 р. – прочищення (секція II і IV);
  • 1985, 1989 р. – прочищення (секція III);
  • 2014 р. – прохідна рубка (секції II, III, IV);
  1. Створення лісових сосново-дубових культур:
  • 1985 р. – секція V.
  1. Проведення вибіркових санітарних рубок:
  • 1976, 1978, 1983, 1985, 1989, 2014 р. – секція І.

stradch2

Схема розташування секцій стаціонару «Страдчівський»

І – контроль;

ІІ – рівномірна поступова триприйомна рубка;

ІІІ – рівномірна поступова двоприйомна рубка;

ІV – групово-вибіркова триприйомна рубка;

V – групово-вибіркова п'ятиприйомна рубка.

 Загальний висновок

На експериментальних секціях (II, III і) на даний час природним шляхом сформувалися середньовікові високоповнотні деревостани значної продуктивності. В їх складі панує сосна звичайна (Pinus sylvestris L.) – секція ІІІ, або дуб звичайний (Quercus robur L.) – секції ІІ і IV з домішкою граба звичайного (Carpinus betulus L.), бука лісового (Fagus sylvatica L.), клена гостролистого (Acer platanoides L.), клена-явора (Acer pseudoplatanus L.), липи дрібнолистої (Tilia cordata Mill.), дуба червоного (Quercus rubra L.), модрини європейської (Larix decidua Mill.) та ялини європейської (Рісеа abies (L.) H.Karst.).

На експериментальній секції V пройшла зміна порід і там створені лісові культури за участю сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) і дуба звичайного (Quercus robur L.).

За 55-річний період (до 2017 р.) лише на секції ІІІ сформувався деревостан, наближений до корінного (материнського) за часткою основних лісотвірних порід (сосни, дуба і граба). На секціях ІІ і IV відбулася зміна домінуючої у материнському деревостані деревної породи – сосни. На цих секціях панує дуб звичайний, а сосна звичайна представлена лише як домішка.

На секції ІІІ сформувався найбільший запас деревостану – 359 м3/га. Запас деревини на секціях ІІ і IVє значно меншим і становить, відповідно, 56% і 67% від запасу деревини на секції ІІІ.

Last modified on Thursday, 04 November 2021 11:42

logo nltuUKRAINIAN
NATIONAL
FORESTRY
UNIVERSITY

 

 

© 2023 НЛТУ України

JoomShaper