На запрошення ректора Технічного університету Зволена (TUZVO), професора Рудольфа Кропіла делегація Національного лісотехнічного університету України, очолювана ректором, доктором економічних наук, професором Володимиром Загорським, побувала з візитом в одному з найстаріших університетів Словацької Республіки, одним з провідних зарубіжних партнерів. До складу університетської делегації входили: Микола Борис, проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків, канд. техн. наук, доцент; Олег Данчук, директор Страдчівського навчально-виробничого лісокомбінату, канд. с.-г. наук, доцент.

Відповідно до Програми перебування передбачалися такі заходи:

• зустрічі з керівництвом Технічного університету Зволена для обговорення напрямів розширення та поглиблення співпраці між університетами;
• обговорення та аналіз результатів співпраці за 2025-2026 роки в організації академічної мобільності науково-педагогічних та адміністративних працівників і студентів за програмою Еразмус+ (КА1);
• участь в академічній церемонії з нагоди 30-ї річниці з дня заснування факультету техніки Технічного університету Зволена;
• вивчення досвіду TUZVO з організації освітнього процесу, діяльності управлінських структур та інших структурних підрозділів.

Під час візиту Володимир Загорський як президент Європейської ради лісівників, вручив ректору TUZVO Рудольфу Кропілу Золоту медаль Міжнародної професійної організації “Орден експертів з лісового господарства” і сертифікат міжнародного експерта. також вручив Почесну грамоту Національного лісотехнічного університету України за багаторічну плідну співпрацю з колективом університету, вагомі результати спільних наукових досліджень і особистий внесок у розвиток співпраці між Україною і Словаччиною.

В рамках перебування відбулася зустріч ректора НЛТУ України Володимира Загорського з ректором TUZVO Рудольфом Кропілом, а також проректорами цього університету. Рудольф Кропіл розповів про історію створення, становлення, сучасний стан та перспективи розвитку Технічного університету міста Зволена, зазначивши, що університет міста Зволена є одним із найстаріших університетів Словаччини. Сьогодні Технічний університет Зволена – це сучасний заклад вищої освіти, який розвиває творчі наукові дослідження і на їх основі забезпечує навчання на всіх трьох рівнях вищої освіти в Європейському освітньому та дослідницькому просторі. У системі закладів вищої освіти Словаччини він має унікальний профіль з акцентом на комплекс: ліс – деревина – екологія – довкілля з відповідним розширенням на інші технічні, природничо-наукові, безпекові, економічні та мистецькі галузі. Сьогодні Технічний університет Зволена – це сучасний заклад вищої освіти, який розвиває творчі наукові дослідження і на їх основі забезпечує навчання на всіх трьох рівнях вищої освіти в Європейському освітньому та дослідницькому просторі. У системі закладів вищої освіти Словаччини він має унікальний профіль з акцентом на комплекс: ліс – деревина – екологія – довкілля з відповідним розширенням на інші технічні, природничо-наукові, безпекові, економічні та мистецькі галузі. У сфері досліджень університет виконує свою місію, вирішуючи дослідницькі проєкти та програми національного та міжнародного характеру в семи галузях досліджень: сільськогосподарські та лісівничі науки, інженерія та технології, екологічна наука та екологія, машинобудування, економіка та менеджмент, служби безпеки, мистецтво; а також в інших суміжних та прикладних галузях. В університеті здійснюється навчання в семи групах з галузей: лісівництво, будівельна інженерія, технології, виробництво та комунікації, екологічні та екологічні науки, служби безпеки, економіка та менеджмент, мистецтво; також навчальні програми другого та третього рівнів відбуваються з акцентом на акредитацію та впровадження програм іноземними мовами. Університет пропонує навчання за 24 навчальними програмами першого (бакалаврського) рівня навчання, 26 навчальними програмами другого (магістерського) рівня навчання та 28 навчальними програмами третього (PhD) рівня навчання, як на денній, так і на заочній формі навчання. У структурі Технічного університету Зволена функціонують чотири факультети: факультет деревообробки; факультет екології та охорони навколишнього середовища; лісовий факультет;  факультет техніки. Окрім того, університет пропонує курси підвищення кваліфікації та навчання в рамках Університету третього віку. Відповідно до свого профілювання, він також виконує свою місію “зеленого університету”, яка випливає з традицій Бансько-Штявницької гірничої академії як одного з найстаріших університетів технічного та лісового спрямування в Європі та світі.*

Стратегічна мета університету, яка визначена в Довгостроковому плані TUZVO на 2024-2030 роки з перспективою до 2040 року, полягає в наступному: забезпечення якості всієї діяльності; ефективне управління; сталий розвиток інфраструктури; конкурентоспроможність та працевлаштування випускників; міжнародно прийнятні результати наукових досліджень та мистецтва; інновації та трансфер технологій; соціальна та екологічна відповідальність; формування позитивного іміджу університету. Професор Рудольф Кропіл відзначив хорошу динаміку співпраці між нашими університетами та висловив конкретні пропозиції щодо її розширення та поглиблення. Під час зустрічі ректорів обговорювалися інші питання, що стосуються особливостей організації освітнього процесу в університетах, діяльності управлінських структур та інших структурних підрозділів, а також міжнародної діяльності. Проректори TUZVO Ярослав Шалка та Йозеф Крілек розповіли про заходи, пов’язані з реалізацією існуючих і майбутніх академічних мобільностей, визначили проблеми, шляхи їх вирішення, окреслили потоки академічних мобільностей за програмою Європейського Союзу Еразмус+ (КА 171) на поточний та 2027 роки.

Ректор НЛТУ України Володимир Загорський подякував ректорові TUZVO Рудольфу Кропілу за відрядження делегації проректорів Технічного університету Зволена Ярослава Шалку і Йозефа Крілека на святкування 150-річчя НЛТУ України, що стало проявом міжнародної підтримки нашого університету в цей складний для України час. Від колективу університету їм було вручено Почесні грамоти Національного лісотехнічного університету України.

Особливою подією стала участь Делегації Національного лісотехнічного університету України в Академічній церемонії з нагоди 30-ї річниці з дня заснування факультету технічного TUZVO, яка відбулася 18 червня в факультетському актовому залі.

Академічну церемонію відкрив декан факультету техніки, доцент Павел Беньо, який у своєму виступі торкнувся історії створення та розвитку факультету, якому уже минуло 30 років. У березні 1996 року Академічний сенат Технічного університету Зволена своїм рішенням заснував факультет екологоощадних технологій та виробничої техніки як четвертий факультет TUZVO, доповнюючи та розширюючи зміст навчання і досліджень університету та інших його факультетів. Факультет розпочав свою діяльність з 1 вересня 1996 року, маючи у своєму складі сім структурних підрозділів. Безпосереднім поштовхом до створення факультету став дисбаланс між вимогами до комплексного вирішення та забезпечення екологічної якості виробничих процесів і поточної діяльності в науково-дослідній та освітній сфері, зосередженій не на системі в цілому, а на окремих елементах. На підставі рішення ректора Технічного університету Зволена з 1 вересня 2019 року змінено назву факультету на факультет техніки.

Професор Павел Беньо зазначив, що сьогодні факультет техніки надає здобувачам сучасну університетську технічну освіту і готує фахівців за освітніми ступенями бакалавра, магістра та доктора наук у галузі створення екологічно безпечних технологій і машин та обладнання – менеджерів та техніків із захисту довкілля від негативного впливу виробничих технологічних процесів з акцентом на лісову та мобільну техніку, деревообробні машини і обладнання, управління цими машинами та обладнанням, спеціалістів з промислового проектування та менеджменту з фокусом на інженерію безпеки та технічну безпеку виробничої діяльності.

З вітальним словом виступив ректор Технічного університету Зволена Рудольф Кропіл, який привітав колектив факультету з ювілеєм і відзначив його досягнення в навчальній та науковій діяльності за цей період. Декан факультету техніки, доцент Павел Беньо вручив пам’ятні медалі з нагоди 30-ї річниці з дня заснування факультету техніки TUZVO і подяки видатним особистостям, викладачам та співробітникам факультету, представникам університетів-партнерів, партнерам-виробничникам, які брали участь у створенні та внесли свій вклад у розвиток факультету. Пам’ятною медаллю з нагоди 30-ї річниці з дня заснування факультету техніки TUZVO було нагороджено ректора Лісотехнічного університету Володимира Загорського. З вітальним словом з нагоди ювілею факультету виступив від колективу Національного лісотехнічного університету України ректор Володимир Загорський, та вручив деканові факультету техніки, доцентові Павелу Беню вітальну адресу і Почесну грамоту НЛТУ України, а також подарував картину із зображенням – адміністративного корпусу нашого університету – цінної пам’ятки архітектури.

На святі з вітальними і подячними словами виступили також нагороджені лауреати, представники університетів з Польщі, Словацької Республіки і Чеської Республіки, а також представники партнерів-виробничників, які тісно співпрацюють з науковцями факультету техніки TUZVO, зокрема: перший декан FEVT TUZVO Ян Зелений, доц. інж. Технологічного факультету Чеського університету наук про життя в Празі Іржі Машек,; д-р ґаб. інж. Інституту машинобудування Варшавського університету наук про життя Аркадіуш Ґендик,; д-р ґаб. інж. лісівничого факультету Сільськогосподарського університету у Кракові Павел Тилек; д-р ґаб. інж., директор Інституту гірничих технологій KOMAG Даріуш Простанський; проф. інж., декан Технічного факультету, SPU в Нітрі Роман Ґалік. Святкове дійство стало часом дружніх зустрічей, спогадів, побажань та планів на майбутнє. Делегація університету мала змогу познайомитися з делегаціями із Сільськогосподарського університету в Кракові, Чеського університету наук про життя в Празі; університетів м. Жиліна, Кошіц, Прешува (Словацька Республіка), а також представниками виробничих підприємств, які співпрацюють зі Зволенським університетом. Під час спілкування обговорювалися питання співпраці між університетами та підприємствами.

На завершення перебування в TUZVO для делегації Лісотехнічного університету було організовано екскурсію в Арборетум “Borova hora” Технічного університету Зволена. Екскурсію проводила керівниця арборетуму Іванна Сарвашова., яка розповіла, що Арборетум “Borova hora” (далі – арборетум) є одним з унікальних об’єктів такого роду. Його професійна спрямованість на оригінальну дендрофлору Словаччини надала йому відзнаки унікальності та оригінальності в центральноєвропейському регіоні. Колекція дерев містить майже 500 видів дерев та понад 1000 їхніх різних форм, або культиварів, а також 1500 географічних походжень. Окрім того, дендрарій налічує майже 800 сортів культурних троянд, з особливим акцентом на троянди, виведені на території колишньої Австро-Угорщини та Чехословаччини, та приблизно 470 таксономічних одиниць ксерофільної флори, загальною кількістю 1100 особин, переважно з Мексики, Північної та Південної Америки.

Колекції дендрарію Борова гора поділяються на три групи: колекції деревних рослин, колекції троянд та колекції кактусів і сукулентів. Усі вони виконують основну місію дендрарію, відповідно до запропонованої та затвердженої концепції забудови – порятунок та архівування місцевих та зникаючих видів. Діяльність дендропарку “Борова гора” зосереджена на: створення та забезпечення умов для використання колекційного фонду дендропарку для педагогічної, науково-дослідної та професійної діяльності кафедр TUZVO та інших наукових і професійних установ у Словаччині;  рятування та збереження (архівування) місцевих та зникаючих видів словацької дендрофлори; вирішення науково-дослідних завдань, насамперед у галузі лісівництва та паркової дендрології у співпраці з факультетами TUZVO та інших університетів; вирішення професійних завдань, що випливають з програми порятунку та захисту генофонду дендрофлори Словаччини відповідно до концепції створення колекцій дендропарку; культурно-освітня робота в рамках широких суспільних завдань дендропарків та ботанічних садів; господарська діяльність, зосереджена переважно на розширенні декоративних форм місцевих видів дерев, троянд, кактусів та сукулентів;  виконання цільових робіт для потреб TUZVO.

На завершення перебування делегації Національного лісотехнічного університету України в Технічному університеті Зволена ректори обох університетів – Рудольф Кропіл і Володимир Загорський посадили дерево дружби на території Лісового підприємства TUZVO як символ тривалої (понад півстолітньої) співпраці між нашими університетами і дружби між народами України і Словаччини. Також ректор НЛТУ України, професор Володимир Загорський зробив запис у книзі почесних гостей Арборетумуму.

Результати візиту до Технічного університету Зволена:

1. Проведено зустрічі ректорів Національного лісотехнічного університету України та Технічного університету Зволена, де на найвищому рівні обговорено аспекти співпраці між університетами, вироблено пріоритети спільної діяльності та шляхи їх досягнення.

2. Обговорено результати співпраці за 2025-2026 роки в організації академічної мобільності науково-педагогічних та адміністративних працівників і студентів за програмою Еразмус+ (КА1).

3. Делегація НЛТУ України взяла участь в академічній церемонії з нагоди 30-ї річниці з дня заснування факультету техніки Технічного університету Зволена.

4. За результатами зустрічі домовлено про подання спільної заявки на проєкт мобільності за програмою Еразмус+ (КА 171).

Поінформував, проректор з науково-педагогічної виховної роботи та міжнародних зв’язків,
канд. техн. наук, доцент Микола БОРИС

* Університет бере початок із заснування у 1770 році Гірничої академії у Банській Щавниці, де вивчали лісівничі дисципліни. Тут у 1807 році була створена ліснича (лісогосподарча) кафедра, де на університетському рівні почали вивчати лісівництво у Словаччині. Пізніше, це був єдиний університет подібного типу на всю Австро-Угорщину. Однак, у 1919 році цей освітній заклад було закрито. У часи другої світової війни лісівництво вивчалося у Cловацькому технічному університеті в Братиславі (STU), а з 1946 року – в Університеті аграрної та лісничої інженерії в місті Кошице. Після закриття цього університету було утворено Технічний університет у місті Зволені, до якого перейшли лісничий та деревообробний факультет. Науковці TUZVO одними з перших відчули наближення екологічних проблем, тому в 1991 році в університеті було засновано факультет екології. Цей факультет пізніше перемістився зі Зволена до вже згаданої Банської Щавниці, яка увійшла усім своїм складом до всесвітньої спадщини ЮНЕСКО, тому факультет було перенесено для облагородження та реабілітації цього історичного містечка. В 2006 році факультет було повернуто до Зволена. В 1996 році утворено новий факультет під назвою “Факультет техніки навколишнього середовища та виробничої техніки”. Цьому посприяла інтеграція словацьких університетів до Євросоюзу, та бажання університету бути конкурентними на міжнародному ринку. На факультеті вчили, як виготовляти машини і працювати за екологічними технологіями максимально наближеними до навколишнього середовища. Пізніше факультет став називатися Факультетом техніки. У контексті історичного коріння Банської Штявниці, він, разом з іншими університетами Центральної Європи, претендує на спадщину Гірничої академії в Банській Штявниці, яка розпочала свій освітній шлях у 1762 році на основі указу імператриці Марії Терезії Габсбург. З підвищенням до Гірничої академії в 1770 році, він став вищим навчальним закладом, а з початком викладання лісівницьких дисциплін у 1807 році, він також став закладом зеленої вищої освіти. Технічний університет у Зволені наразі реалізує концепцію “зеленого університету”, надаючи найсучасніші наукові знання для послідовного дотримання принципів сталого життя.

**Першу пропозицію щодо будівництва дендрарію у Зволені подав у 1958 році інж. Йозеф Паган, тодішній доцент Інституту дендрології та фітоценології кафедри ботаніки та дендрології Університету лісового господарства та деревообробки (далі – VŠLD). Його пропозицію підтримали академічні співробітники факультету лісового господарства Університету лісового господарства та деревообробки. Інж. Пагану було доручено підготувати документи, які включали професійну спрямованість об’єкта, місце розташування, розмір (площу) та експлуатаційні можливості. Підготовка та обробка цих документів тривала понад рік. Одним із найважливіших завдань був вибір відповідного місця. Було розглянуто чотири альтернативи – у Секерській долині, Нересницькій долині, Малій Стражі та Боровій горі. На завершальному етапі, після розгляду широкого спектру варіантів, було прийнято рішення між двома місцями – Малою Стражею та Боровою горою. Для оцінки придатності місць також були запрошені відомі експерти з Праги – проф., доктор інженерних наук Правдоміл Свобода, доктор наук, інженер Ярослав Гофман та інженер Еріх Вацлав. Їхня рекомендація була однозначно на користь Борової гори. Цьому місцю було надано пріоритет головним чином тому, що місцевість була більш пересіченою, природні умови були різноманітнішими, і лише невелика частина розглянутої території інтенсивно використовувалася для сільського господарства. Крім того, за необхідності існувала можливість розширення території, включивши лісові насадження в напрямку Сляча, якими потім керувало Шкільне лісове господарство VŠLD у Зволені. У прийнятті рішення щодо вибору місця розташування дендрарію зіграли розміщення і кліматичні умови. Дендрарій Борова гора розташований у басейні середньої Грон, між 48°35´42´´ та 48°36´06´´ північної широти та 19°07´58´´ та 19°10´00´´ східної довготи. Він простягається на південно-західних відрогах Зволенської височини, яка є однією з геоморфологічних одиниць Зволенської улоговини, орографічної одиниці Зволенської улоговини. Територія має характер височини з висотним діапазоном від 291 м до 377 м. З кліматичної точки зору, дендрарій Борова гора належить до теплої зони, району з теплою, помірно вологою погодою та холодними зимами. Основні кліматичні характеристики згідно з багаторічними середніми показниками, визначеними за значеннями, виміряними безпосередньо в дендрарії в 1978-2004 роках, такі: середньорічна температура +8,8 °C, середня температура в вегетаційний період +15,6 °C, середньорічна кількість опадів 640 мм, середня кількість опадів у вегетаційний період 399 мм (Lukáčik et al. 2005). Протягом наступних кількох років на різних рівнях відбувалися переговори щодо вирішення майнових та правових питань, площі, професійної спрямованості та фінансових ресурсів для будівництва об’єкта. На початку 1961 року декан лісового факультету створив комісію з будівництва дендрарію, завданням якої було розробити та забезпечити вирішення питань, пов’язаних з його будівництвом. У серпні 1962 року було складено інвестиційне завдання, на його основі Міністерство освіти та культури в Празі у вересні 1963 року в рамках будівництва Університету лісового господарства та деревообробки затвердило технічний проект “Дендрарію лісового факультету”. Це рішення забезпечило реальну основу для початку будівництва дендрарію. Перші будівельні роботи розпочалися наприкінці 1964 року і за короткий термін, менш ніж за три роки, було збудовано інженерні мережі, адміністративний корпус та інші будівлі (виставковий павільйон, операційна кабіна, теплиця тощо), основну дорожню мережу та всю територію (28,38 га). Офіційно вважається, що дендрарій Борова гора розпочав свою діяльність 30 березня 1965 року, коли розпочалися перші посадки рослин (Pagan et al. 1975, 1985). Професійна та змістовна спрямованість колекцій дендропарку були найважливішими завданнями з моменту подання першої пропозиції щодо його будівництва. Було очевидно, що дендропарк має насамперед служити потребам навчання студентів лісової інженерії, а подальші наукові дослідження мають бути зосереджені на потребах лісівничої практики. Початкова пропозиція передбачала, що дендропарк матиме дві частини. Одна мала бути сформована парковою композицією з нерегулярними природно-ландшафтними посадками дерев. Їх розташування мало відбуватися за систематичним принципом та базуватися на вимогах до умов навколишнього середовища окремих дерев з урахуванням їх естетичних властивостей. Друга «лісова частина», розташована в сусідніх насадженнях Шкільного лісництва, мала служити переважно для перевірки виробничих можливостей інтродукованих дерев, які мали бути інтродуковані в існуючі насадження групами різного розміру (Паган, 1960). Інша пропозиція надавала перевагу організації паркової частини дендропарку за географічно-топографічним принципом. Думки щодо професійної та змістовної спрямованості колекцій узгодилися в 1964 році, після приходу на факультет лісового господарства Словацької академії наук професора Правдоміла Свободи, який запропонував побудувати дендропарк за принципом рослинної системи та, на відміну від інших дендропарків, “зосереджуватиме переважно різновиди вітчизняної дендрофлори, а саме матеріал, зібраний із суворим знанням походження, який можна буде додатково контролювати, оцінювати та демонструвати його морфологічну та географічну мінливість” (Колектив 1964 ex Pagan 1998). Зокрема, велику заслугу у втіленні цієї ідеї мають професор інж. Йозеф Паган, к.с. наук, який обіймав посаду директора дендропарку в 1970-1990 роках, пізніше інж. Юрай Лабанц, к.с. наук (1990-1995) та доктор інж. наук Іван Лукачик, к.с. наук (з 1996 року по теперішній час).