Наукова діяльність кафедри працює над запровадженням в Україні вибіркового, наближеного до природи лісівництва та розроблення нової багатофункціональної моделі ведення лісового господарства за типами лісу і лісокористування з врахуванням ландшафтного та басейнового (водозбірного) принципів, яка об’єднує соціальні, екологічні й економічні цілі господарювання.

Враховуючи наукові напрацювання, визначені такі основні напрямки та пріоритети наукових досліджень кафедри:

• способи і технології переформування одновікових деревостанів у мішані різновікові зі складною просторовою структурою на основі природного поновлення з метою переходу від суцільно-лісосічної системи лісогосподарювання до вибіркової, наближеної до природи;
• лісівничо-фізіологічні та генетико-селекційні основи вирощування високопродуктивних, біотично стійких насаджень;
• генетичний потенціал популяцій основних лісоутворюючих порід України, його збереження та раціональне використання;
• патологічні процеси в лісах України та розроблення регіональних лісозахисних систем;
• раціональне відтворення і використання ресурсів мисливської фауни.

Для проведення досліджень за визначеними напрямками кафедрою закладено низку науково-виробничих стаціонарів у державних підприємствах лісового господарства Західного регіону України. У перспективі планується розширення стаціонарних лісівничо-фізіологічних і генетико-селекційних досліджень високопродуктивних, біотично стійких лісових фітоценозів на засадах наближеного до природи лісівництва, інтенсифікація роботи з теоретичного аналізу та узагальнення отриманих наукових результатів, оновлення матеріально-технічної бази досліджень деревних рослин.

Мета міжнародної співпраці кафедри полягає, насамперед, у розвитку довгострокових програм співробітництва у галузі студентського обміну, науково-дослідної роботи, інформаційного та технологічного обміну. Міжнародна діяльність кафедри реалізується у напрямку підвищення авторитету як кафедри, так і університету загалом в наукових колах України та за кордоном, а також для її інтеграції у світовий простір.

Основні напрямки міжнародної діяльності кафедри передбачають:

• проведення спільної із зарубіжними фахівцями науково-дослідної роботи, публікація спільних наукових праць;
• організація міжнародних конференцій, семінарів, інформаційно-методичних семінарів та участь у їх роботі;
• стажування викладачів кафедри у провідних вищих навчальних закладах, наукових установах зарубіжних країн;
• обмін досвідом щодо роботи з питань організації навчально-виховного процесу;
• пошук позабюджетного фінансування від міжнародних фондів та програм.

В останні роки кафедра лісівництва виконувала і виконує низку міжнародних грантів (керівники від кафедри лісівництва професор, доктор с.-г. наук  В.В. Лавний і доктор с.-г. наук І.П. Мацях), зокрема:

• збільшення адаптивного потенціалу лісів Західної України та Південно-західної Німеччини до зміни екологічних умов і суспільних потреб (SURGE);
• співробітництво у галузі лісового господарства між федеральною землею Баден-Вюрттемберг та Укрїною (BWU-FOKO)";
• переформування соснових деревостанів до наближених до природи лісів в Україні – з особливим врахуванням стійкості до пожеж та екстремальних кліматичних умов, таких як посуха;
• The past development, present status and likely futures of Norway spruce in Eastern and Central Europe - A scenario-based projection of forest resources and wood supply to support transition to green economies - SURGE-Pro;
• спільне викладання та навчання для розширення можливостей та стійкості української академічної спільноти;
• переформування лісів до наближеного до природи лісівництва в Україні – державне підприємство “Львівське ЛГ” як модель наближеного до природи багатофункціонального та адаптованого до зміни клімату лісогосподарювання;
• спільне цифрове майбутнє: українсько-німецьке партнерство для навчання та викладання, що підтримуються цифровим способом;
• деревина для роботи;
• минулий розвиток, сучасний стан та ймовірне майбутнє ялини європейської в Західній Україні та Південно-західній Німеччині;
• The fungal pathogen Lecanosticta acicola: A new threat to Scots pine in Sweden" («Грибний патоген Lecanosticta acicola: нова загроза для сосни звичайної в Швеції»);
• European Neighborhood and Partnership Instrument (ENPI) East Countries Forest Law Enforcement and Governance II Program» and «ENPI East Countries FLEG II. Тема роботи: «Assessment of Forest Pests and Diseases in Native Boxwood Forests of Georgia».

Для підготовки висококваліфікованих фахівців лісового господарства, організації значних науково-виробничих експериментів та поглиблення наукових досліджень кафедра лісівництва тісно співпрацює з інститутами Національної академії наук України, галузевими інститутами Держлісагенства України та підприємствами лісового господарства, Громадською спілкою “Всеукраїнська асоціація мисливців та користувачів мисливських угідь”.

Науковці кафедри підтримують також творчі зв’язки з вченими Польщі, Словаччини, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Франції, Румунії, Болгарії, Швеції, Італії, Фінляндії та Грузії. Конкретні результати співпраці із закордонними партнерами показані в таблиці.

Показники співробітництва із закордонними партнерами

За останні роки основними досягненнями колективу кафедри лісівництва є:

• опрацювання на науково-виробничих стаціонарах кафедри способів і технологій запровадження в лісах України наближеного до природи лісівництва (НПЛ) взамін пануючої в даний період у лісогосподарських підприємствах суцільно лісосічної системи господарювання. Зокрема, в лісах Львівщини рекомендації кафедри з організації НПЛ уже використовуються на площі більше 9 тис. га з щорічним її розширенням близько трьох тисяч гектарів. Досягнення кафедри з наближеного до природи лісогосподарювання одобрені Колегією Держлісагенства України 22-23 червня 2022 р.;
• розроблення системи заходів із оздоровлення похідних ялинових лісостанів Українських Карпат та їх адаптації до змін клімату;
• виявлення видового складу інвазійних патогенів і комах фітофагів у лісових та урбанізованих екосистемах та розроблення концептуальних засад з попередження їх поширення;
• розроблення Концепції розвитку мисливського господарства Західного регіону України, яка передбачає комплекс заходів з підвищення ефективності ведення мисливського господарства. Серед них: покращення охорони мисливських угідь, регулювання чисельності хижаків, збільшення кількості мисливських звірів, заходи із дичерозведення, реакліматизації та акліматизації мисливських видів;

У створеній кафедрою лабораторії молекулярно-генетичних маркерів деревних рослин:

• опрацьовано методичну базу для вивчення генетичного поліморфізму деревних порід на основі ДНК-маркерів;
• виявлено генетичну структуру гірських і рівнинних ценопопуляцій сосни звичайної Західного регіону України;
• уперше в світі клоновано та секвеновано 50 клонів і 11 генів антимікробних протеїнів сосни, нуклеотидні послідовності яких зареєстровано у міжнародній базі даних GenBank (NCBI, Вашингтон, США);
• розроблено молекулярно-генетичні методики ранньої діагностики збудників небезпечних фітозахворювань деревних рослин;

із тканин сосни виділено штам ризобактерій Pseudomonas abietaniphila, який здатен стимулювати ріст і розвиток рослин і пригнічувати ріст патогенної мікобіоти.

Організаційне оформлення кафедри лісівництва відбулося ще у 1856 році у заснованій в той період Рільничій школі (Академія рільництва). Новий етап розвитку кафедри у сучасному розумінні відбувся у Крайовій школі лісового господарства, заснованій у 1874 р., яка згодом отримала статус Вищої лісової школи. У 1919 році Академію рільництва і Вищу лісову школу було приєднано до Львівської політехніки та утворено на їх основі рільничо-лісовий факультет, де кафедра лісівництва стала однією з провідних кафедр цього факультету. В складі Львівської політехніки кафедра функціонувала до липня 1941 р. В період німецької окупації на основі факультетів Політехніки були створені фахові курси з різних спеціальностей, в т.ч. і з лісового господарства. 

Після повоєнного відновлення Львівського політехнічного інституту (ЛПТІ) відновила роботу і кафедра лісівництва. Однак у 1946 р. рільничо-лісовий факультет ЛПТІ було трансформовано у Львівській сільськогосподарський інститут (ЛСГІ), в якому кафедра лісівництва функціонувала до 1954 р.

У 1954 р. лісогосподарський факультет ЛСГІ передано у Львівський лісотехнічний інститут (ЛЛТІ), заснований у 1946 р. і в складі якого з 1949 р. почав функціонувати лісогосподарський факультет з двома кафедрами: ботаніки і грунтознавства та лісівництва, таксації і геодезії. В ЛЛТІ два лісогосподарські факультети було об’єднано в один, відповідно об’єднано і дві кафедри лісівництва.

У 1988 р. кафедру лісівництва уже  в складі Львівського лісотехнічного інституту  обֹ’єднали з кафедрою таксації, лісовпорядкування та геодезії, а в 1994 р. її відновлено як окрему структурну одиницю лісогосподарського факультету і їй повернуто класичну, однозначну щодо наукового і навчального профілю назву – кафедра лісівництва. 

За тривалий (майже 170-річний) період кафедру лісівництва очолювали відомі в Україні і за кордоном науковці-педагоги. Серед них професори В. Тинецький, С. Соколовський Г. Стшелецький, Г. Тишкевич, М. Горшенін, академік П. Погребняк.